“Про основні зміни в кримінальному процесуальному законодавстві за 2021 рік”- ексклюзивно для видавництва  “ ЮРИСТ&ЗАКОН”  розповіла старша партнерка АО «ДІКСІ ЛЕКС» Ольга ХОБОТ

2021 рік наповнений змінами до законодавства України. Винятком не став і Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України).

Глобальних змін, звісно, не відбулося, однак деякі з них, а також ті, що набули чинності у 2021 році, заслуговують на увагу.

Однією з таких змін стало доповнення КПК України новою статтею 422-1, а також внесення змін до чинних статей 76, 331, 392, 394, 395, 400, 407, 423 цього Кодексу, що відбулося на підставі Закон України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою” від 02.12.2020 р. № 1027-IX, який набув чинності 14 січня поточного року.

Одразу виникає запитання: що з процесуальним законодавством було не так і навіщо його довелося змінювати?

Указаний Закон спрямовано на забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. № 4-р/2019, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Варто пригадати, що саме змінилося.

Зокрема, зміни до ст. 76 КПК України надали можливість судді апеляційної інстанції, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому самому провадженні в суді апеляційної інстанції у випадках перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яку було постановлено під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Зміни до статей 331, 392 КПК України надали можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Також унаслідок внесення змін до статей 394, 395 КПК України з’явилася можливість подання апеляційної скарги на такі ухвали суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Що стосується змін, внесених до статей 407, 423 КПК України, то вказаними змінами визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду такої апеляційної скарги, а також порядок повернення відповідних матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції. А от нова стаття 422-1 КПК України визначає саме процесуальний порядок перевірки судом апеляційної інстанції відповідних ухвал суду.

Окрім набрання чинності зазначеним Законом, у 2021 році було прийнято та набрали чинності й інші закони, якими внесено зміни до КПК України, зокрема 14.07.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги” від 14.07.2021 р. № 1637-IX, який уніс зміни до статей 12, 42, 44, 46, 54 КПК України, він набрав чинності 08.08.2021.

У цілому зміни, внесені зазначеним Законом, спрямовано на вдосконалення механізму реалізації права на захист у кримінальному провадженні, а також під час відбування покарання шляхом унормування права захисника, без обмеження часу й кількості, мати побачення з особами, що потребують такого захисту, у робочі, вихідні, святкові та неробочі дні.

Що ж змінилося?

У статті 12 КПК України зі змінами, внесеними Законом № 1637-IX, у затриманої особи, особи, взятої під варту або обмеженої у праві на вільне пересування в інший спосіб, з’явилося право на зустріч із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а у неповнолітньої особи або особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, також право на зустріч із своїм (своїми) законним представником (законними представниками), негайно в розумний строк на її вимогу без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні в будь-який час за власною ініціативою та/або ініціативою захисника (захисників), законного представника (законних представників).

Обмеження на зустріч зі своїм захисником (захисниками) прибрали і для підозрюваного, обвинуваченого. Тепер згідно зі змінами до ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту – зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, у тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.

Відповідно до змін, унесених до статей 12 і 42 КПК України, було внесено зміни й до статей 44, 46 КПК України, які розширили права законного представника, захисника та змінили загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні.

Згідно із внесеними до ст. 44 КПК України змінами законного представника наділили правом на невідкладну зустріч із підозрюваним, обвинуваченим за власною ініціативою та/або ініціативою підозрюваного, обвинуваченого без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні в будь-який час із 8-ої до 20-ої години.

Захисника ж наділили правом брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.

Крім того, зміни, внесені до ст. 46 КПК України, не лише надали можливість захиснику без обмеження часу й кількості мати побачення з особами, що потребують його захисту, а й повністю змінили правила та порядок таких побачень.

Відтепер зустрічі є конфіденційними. Присутність на зустрічах інших осіб можлива за письмовою заявою захисника (захисників) або письмовою заявою підозрюваного, обвинуваченого, якщо таку заяву він склав у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.При цьому аудіофіксацію такої зустрічі заборонено, а відеофіксацію такої зустрічі здійснюють відкрито у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули), а також змісту розмови підозрюваного, обвинуваченого з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).

Однак певні обмеження все ж таки є, адже підозрюваний, обвинувачений має право на таку зустріч не більш як із двома захисниками одночасно.

Цікавим нововведенням стало й те, що в разі якщо ініціатором зустрічі є захисник, але підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовляється від такої зустрічі, адміністрація установи зобов’язана організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим. Не є підставою для відмови адміністрацією установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого, засудженого від зустрічі. Відмова адміністрації установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником тягне за собою відповідальність, установлену законом. Лише якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання продовжувати зустріч, таку зустріч припиняють.

Указані зміни нівелюють можливість працівників правоохоронних органів та установ обмеження, позбавлення волі впливати на проведення зустрічей між підозрюваним, обвинуваченим, засудженим із його захисником.

Іще одним законом, яким внесено зміни до КПК України у 2021 році, став Закон № 1422-ІХ “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування”, який Верховна Рада України прийняла 27.04.2021, він набрав чинності 14.05.2021.

Як повідомило офіційне інтернет-представництво Президента України, “цей документ покликано забезпечити невідворотність покарання громадян, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються від слідства в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України”. Зокрема, змінами, внесеними до ч. 5 ст. 139 КПК України, визначено дві підстави для спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження:

1) якщо підозрюваного оголошено в міжнародний розшук;

2) якщо підозрюваний безпідставно ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (за умови його належного повідомлення про такий виклик) та перебуває на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України.

Також згідно зі змінами, внесеними до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд отримав можливість розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, не тільки в разі якщо буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук, а й у разі доведення наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

При цьому доповнена новим абзацом стаття 183 КПК України визначає, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Змінами, внесеними Законом № 1422-ІХ до ч. 2 ст. 2971 КПК України, конкретизовано перелік статей Кримінального кодексу України, за якими можна здійснювати спеціальне досудове розслідування.

Також внесено зміни до ч. 4 ст. 323 КПК України, відповідно до яких визначено новий порядок судового розгляду в разі, якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати.

Відтепер якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

При цьому у суду з’явилася можливість за клопотанням сторони захисту продовжити судовий розгляд із моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно дослідити окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).

Отже, що ми отримали в результаті таких змін:

1. Надано можливість оскаржувати в апеляційному порядку ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

2. Удосконалено механізм реалізації права на захист у кримінальному провадженні, а також під час відбування покарання шляхом унормування права захисника, без обмеження часу й кількості, мати побачення з особами, що потребують такого захисту, у робочі, вихідні, святкові та неробочі дні.

3. Удосконалено окремі положення у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування, що спрощують процедуру спеціального досудового розслідування й заочного засудження громадян, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються від слідства в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Джерело:

12/24/21, 10:51 AM Зміни процесуального законодавства
https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA015346 2/4