Уряд готує зміни до виконавчого провадження — ідея правильна: зробити його сучасним і ефективним. Але у деталях законопроєкту №9363 криється не прогрес, а реальна загроза правам боржників і власності кожного українця.
Що передбачає законопроєкт?
Проєкт Закону №9363 пропонує новий підхід до цифровізації виконавчого провадження. Серед ключових змін — розширення повноважень виконавців та автоматичне блокування майнових прав осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). Але саме тут і криється головна загроза.
Включення до ЄРБ — без суду, без суми, без попередження
На сьогодні особу можуть внести до ЄРБ лише на підставі відкриття виконавчого провадження, незалежно від суми боргу. Навіть незначна заборгованість (наприклад, штраф за ПДР) — це вже підстава для блокування.
У новому законопроєкті ситуація лише ускладнюється:
блокуються будь-які дії з майном — автоматично, через державні реєстри;
нотаріуси зобов’язані відмовити у вчиненні дій із майном боржника (продаж, дарування, застава тощо);
особа фактично втрачає право розпоряджатися власним майном без рішення суду.
Це суперечить Конституції
Втрата контролю над майном без суду і без можливості апеляції — порушення ст. 22 і 24 Конституції України.
Право власності є непорушним. Його не можна обмежити технічним записом у реєстрі А як щодо конфіденційності?
Законопроєкт дозволяє виконавцям (державним і приватним):
-
отримувати без обмежень будь-які дані про особу — доходи, рахунки, електронні гроші;
-
звертатись до будь-яких реєстрів — без визначеного регламенту, обсягу чи строків зберігання даних.
Це не відповідає статті 32 Конституції, Закону України «Про захист персональних даних» та європейським стандартам.
Арешт того, чого ще не існує?
Ще один суперечливий пункт:
Арешт майбутніх коштів, тобто тих, що ще навіть не надійшли або не відкрито рахунок.
Це — правовий нонсенс. Арешт можливий лише на фактично існуюче майно або кошти. Інакше це просто спроба “заблокувати життя наперед”.
