Виникнення та поширення загрозливого вірусу COVID-19 змусило багатьох держав, в тому числі і Україну, застосовувати жорсткі методи в боротьбі з цим лихом. На фоні цієї ситуації, ми часто чуємо такі не до кінця зрозумілі за своїм юридичним наповненням поняття як «епідемія», «пандемія», «карантин», «надзвичайна ситуація», «надзвичайний стан» тощо. Саме щодо них і пропонуємо сьогодні внести ясність та розібратись з їхньою суттю.
КОРОТКО ПРО ДЕФІНІЦІЇ АБО ПРОЙДЕМОСЯ «ПО-ПОНЯТТЯХ»
Епідемія – тип хвороби, який поширюється зі швидкістю, що перевищує очікування фахівців. Іншими словами, це масове поширення інфекційного захворювання серед населення за короткий проміжок часу.
Пандемія – це поширення захворювання у світових масштабах. Пандемія відбувається тоді, коли з’являється новий вірус грипу і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування. Простіше кажучи, пандемією вважають епідемію, яка перейшла межу локального масштабу та загрожує всьому людству.
Оголошення про пандемію здійснюється Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) – спеціалізованою установою ООН, яка опікується проблемами охорони здоров’я. Епідемія є локальним поняттям, тому визнання такої ситуації здійснюється відповідними органами державної влади країни, в якій спалахнула епідемія.
Що ж таке карантин?
Карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню деяких небезпечних інфекційних хвороб. Нині карантинні заходи чітко прописані в Міжнародних медико-санітарних правилах (ММСП) 2005 року.
Карантин відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначається наступне:
- обставини, що призвели до карантину;
- визначаються межі території карантину;
- затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення;
- встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
У випадку якщо всі житі заходи державою не допомагають у боротьбі з лихом, може бути впроваджено надзвичайну ситуацію або надзвичайний стан.
ПРО ТРИ СТАДІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ ЗАХОДІВ
В Україні є три стадії застосування надзвичайних заходів. Підвищена готовність, режим надзвичайної ситуації і надзвичайний стан. Наразі Кабмін у зв’язку із поширенням коронавірусу запровадив режим надзвичайної ситуації. Крім того, уже не перший день ходять чутки про введення у разі необхідності і надзвичайного стану.
Чим же надзвичайна ситуація відрізняється від стану і на що очікувати?
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на певних об’єктах або територіях.
Тобто, це може бути не лише епідемія вірусу, як сьогодні, а й стихійні лиха, пожежі, катастрофи та інші події, які можуть загрожувати життю та/або здоров’ю населення, і можуть призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення. Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою.
Тобто запровадження Кабміном такого стану є спеціальним тимчасовим режимом. Цей стан передбачає, що влада та служби цивільного захисту працюють посилено, але держава при цьому не втручається в управління приватними компаніями, відсутнє обмеження прав і свобод громадян тощо. Надзвичайний стан вводять для того аби закріпити кроки, які будуть допомагати в протидії в даному випадку хвороби.
Наприклад, це посилення охорони громадського порядку, інформування громадян, дезінфекція об’єктів та територій, санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи.
Головна відмінність стану від ситуації — при введенні надзвичайного стану права громадян в Україні обмежуються, а при надзвичайній ситуації таких обмежень немає. Крім того, поняття надзвичайної ситуації визначає Кодекс цивільного захисту України, тоді як режим надзвичайного стану регулює Конституція України та ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану».
Надзвичайний стан може запровадити тільки Верховна Рада з подачі Президента України, тоді як оголосити надзвичайну ситуацію в країні має право Кабмін.
Звертаємо увагу, введення на території України надзвичайного стану, запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:
- встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
- обмеження руху транспорту та їх огляд;
- посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
- заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
- заборона страйків;
- примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
Сподіваємося, відтепер кожен матиме змогу розуміти, що мається на увазі під впровадженням того чи іншого стану та знатиме, на які наслідки очікувати.