Стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі виконавчого напису: чи можна протидіяти неправомірним діям нотаріуса?

Стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі виконавчого напису: чи можна протидіяти неправомірним діям нотаріуса?

Останнім часом все частіше до адвокатів АО «Діксі Лекс» звертаються клієнти з проблемою незрозумілого списання коштів з їх рахунків, відрахувань із заробітної плати чи інших доходів, а також щодо накладення арешту на майно та внесення відомостей про них до Єдиного реєстру боржників.

Причиною цьому, як правило, є вчинення недобросовісними нотаріусами виконавчих написів. При цьому, така негативна динаміка останнім часом набирає обертів. У більшості випадків боржник дізнається про існування виконавчого напису вже після відкриття виконавчого провадження та реалізації постанов виконавця.

Звичайно, не варто відкидати факт низької правової обізнаності людей щодо умов, так званих «доступних» та «швидких» кредитів, про які ми чуємо на кожному кроці, а також, подекуди, несерйозного та безвідповідального відношення до повернення таких коштів. Проте, існує категорія людей, які невиправдано стають «жертвами» кредитних історій та потрапляють в «боргові пастки».

Позитивним моментом в даному випадку є набрання чинності 01.01.2021 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» від 15.09.2020 № 891-ІХ. Вказаний документ, зокрема, має обмежити можливість отримувати безмежну кількість «швидких» кредитів та захистити позичальників від фінансового свавілля кредиторів. Проте, як норми працюватимуть на практиці, покаже час. Детальніше зі змінами можна ознайомитись за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-IX#Text.

Однак, що ж все-таки робити, якщо ви опинилися в подібній ситуації?  На що слід звернути увагу, отримавши постанову приватного виконавця, винесену на підставі виконавчого напису нотаріуса, яка, на перший погляд, здається цілком законною?

По-перше, якщо ви навіть є тим самим злісним неплатником кредиту, це не є безумовною підставою для вчинення виконавчого напису та примусового стягнення заборгованості.

По-друге, як показує практика, більшість виконавчих написів в даній категорії справ вчиняються з грубим порушенням процедури. Тому пропонуємо розібратися, на які аспекти слід в першу чергу зробити акцент:

1.Документ на якому вчиняється виконавчий напис

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів,
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (далі по тексту – «Перелік»), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Що ми бачимо на практиці? Виконавчі написи в кращому випадку вчиняються на копіях кредитних договорів, а здебільшого й на окремому нотаріальному бланку, оформленому, як самостійний документ, також на анкетах про отримання споживчого кредиту, заявах про здійснення банківського обслуговування, що інколи не містять навіть підписів уповноважених на їх укладення осіб.

Більше того, як правило, борг по кредитним угодам неодноразово «перепродається» по договорам відступлення прав вимоги, в процесі чого, досить часто, втрачаються оригінали документів, що в свою чергу, згідно наведених вище норм, позбавляє можливості звертатися до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису.

Нажаль, навіть після визнання судом незаконним вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідченим, існують нотаріуси, які продовжують здійснювати такі нотаріальні дії, за що по факту не несуть жодної відповідальності.

Як висновок, опинившись в такій ситуації звертайте особливу увагу на документ, на якому вчинений виконавчий напис та перевіряйте чи передбачений він чинною редакцією Переліку.

2. Безспірність заборгованості

Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Тобто, нотаріус має право вчиняти виконавчий напис тільки тоді, коли справа є безспірна, а боржник визнає суму боргу в повному обсязі.

В свою чергу, досить часто нотаріусами не перевіряється належним чином чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме в такому розмірі, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З аналізу актуальної судової практики вбачається, що, як правило, в подібній категорії справ, нотаріуси не надають підтвердження безспірності заборгованості на вимогу суду, оскільки в матеріалах нотаріальної справи відсутні будь-які розрахунки.

Як висновок, розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі не завжди підтверджується належними документами, тому слід звертати увагу на даний момент.

3.Строк звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису

Як уже було зазначено вище, нотаріус має право вчиняти виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

І найголовніше! Які процесуальні дії необхідно зробити в першу чергу, щоб зупинити стягнення заборгованості:

  1. Для початку слід зупинити стягнення за виконавчим написом шляхом подання заяви про забезпечення позову.
  2. Наступним кроком буде реалізація ухвали суду про задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом пред’явлення її виконавцю. Це допоможе зупинити відрахування з Ваших доходів та зупинити реалізацію арештованого майна до закінчення судового розгляду справи.
  3. Ініціювання позову з вимогою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що механізм стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису має ряд недоліків, які не врегульовані на законодавчому рівні, що в свою чергу, дає можливість недобросовісним нотаріусам зловживати своїми правами та вчиняти незаконні дії, при цьому уникаючи відповідальності за свої діяння. Сподіваємось, що така негативна динаміка найближчим часом буде зупинена, а судова практика матиме чіткий та однозначний підхід до даної категорії справ.